Управління стресом
5:17 PM
Edit
Управління стресом
Люди, які страждають від надмірного стресу на роботі, можуть застосовувати різні методи.
1. Слід розробити систему пріоритетів у своїй роботі. Роботу слід оцінити таким чином:
- зробити сьогодні;
- зробити на цьому тижні;
- зробити, коли буде час.
Необхідно навчитися говорити „ні”, коли досягнута межа, після якої людина вже не може взяти на себе більше роботи.
Слід налагодити ефективні й надійні стосунки з вищестоящим керівником.
Не слід погоджуватися з керівником або кимось іншим, хто ставить суперечливі вимоги.
Доповідати керівнику про нечіткість завдання.
Поліпшувати стосунки з членами колективу, формальними та неформальними групами.
Не скаржитись, обдумувати кожен свій крок.
Уміло організовувати свій відпочинок.
Вивчати відповідну літературу й отримані знання застосовувати на практиці.
Для управління стресами менеджерам можна запропонувати:
вивчати особливості характеру, діапазон знань, ставлення до праці своїх підлеглих;
вибирати тип і обсяг робіт відповідно до здібностей, потреб і нахилів працівників;
надавати працівникам за можливістю повну характеристику майбутньої роботи;
дозволяти працівникам обґрунтовано відмовлятися від роботи;
вміло пояснювати необхідність виконання роботи;
приймати оптимальні рішення;
визначати чіткі зони повноважень;
удосконалювати комунікації;
використовувати стиль керівника відповідно до ситуації;
не приховувати виробничої господарської інформації;
забезпечувати необхідну винагороду за ефективну роботу;
застосовувати графіки з метою пояснення певних економічних явищ;
бути наставником щодо підлеглих;
підвищувати кваліфікацію підлеглих;
розвивати здібності підлеглих;
при необхідності сприяти працівникам у зміні робочого місця.
Зміни будуть неминучі. Але зміни викликають стрес, гігантську напругу, яка зачіпає всю організацію і кожного працівника. Так виникає дилема. Конкурентоспроможність організації вимагає гнучкого планування і швидкої реакції на зміни. Але сама гнучкість, яка забезпечує зростання організації, породжує стрес, здатний загальмувати зростання.
Як знизити стрес, обумовлений необхідними змінами? Ось деякі рекомендації:
Чітке розмежування функцій в управлінні. Кожен керівник повинен однозначно представляти границі своєї компетенції. Тут особливо важливо правильно розподілити управлінські функції серед підлеглих, надавши їм разом з відповідальністю і необхідні права для їхнього належного виконання. Необхідно цілком звільнитися від справ, що під силу підлеглим.
Ретельно планувати розподіл свого робочого часу, передбачивши в кожен його відрізок виконання тільки однієї роботи.
Не втручатися в дії своїх підлеглих при кожному порушенні процесу виробництва.
Постійно пам’ятати, що джерелом стресу часто є не тільки безпосередня робота, але і сама людина, і з цього погляду важливо навчитися оцінювати себе збоку. Причому за зразок можна взяти яку-небудь реальну чи гіпотетичну особистість, що найбільш стійка до стресу, і ставити запитання, як цій особистості варто діяти в даній ситуації під час вирішення складних і гострих проблем. Часто те, що для одного є причиною гострого стресу, на іншого в аналогічній ситуації практично не робить негативного впливу. Отже, зниження впливу стресу сильно залежить від самої людини, від її здатності панувати не тільки над обстановкою, але і над власними емоціями.
На значимість останнього фактора вказується й у зарубіжній пресі. Причому підкреслюється, що психічне і фізичне благополуччя керівника найчастіше залежить від нього самого. У той же час у США проводиться регулярний медичний контроль керівників зі зняттям так званих „профілів ризику”, що є ефективним засобом попередження захворювань. У цьому зв’язку велике значення для протистояння стресу має фізичний стан людини, тому варто приділяти пильну увагу фізичному тренуванню свого організму. Важливим фактором зниження негативного впливу стресу є переключення схвильованої людини на інтенсивну м’язову роботу, і якщо правильно організувати режим, то ніякий темп життя стане небезпечним для здоров’я. Стрес неминучий і необхідний, і головна проблема керівника не в тому, як його уникнути, а як навчитися оволодіти ним, змусити його приносити велику користь виробництву чи виключити, звести до мінімального його негативний вплив на власний організм.
Елізабет Кублер-Росс зібрала багато фактів, які підтверджують, що більшість людей після того, як якась переміна порушила стабільність їх буденного життя, проходять п’ять стадій, які чітко можна розрізнити: заперечення (шок), гнів, прихід до згоди, депресія та прийняття.
Цю схему мають взяти на озброєння менеджери, які керують людьми або організаціями і переживають суттєві зміни і нововведення. Не секрет, що часто не приймаються в розрахунок душевні травми, які завжди супроводжують не тільки великі, а й мізерні переміни.
Наприклад, керівник щойно проінформував співробітника, що його професійні знання застаріли. Як говорить Кублер-Росс спочатку в нього може наступити шок (стадія 1), і він почне спростовувати звинувачення. Через деякий час, він, можливо, розгнівається (стадія 2) і почне доводити, що у керівника немає підстав для подібного звинувачення. Потім він буде просити дати йому можливість проявити себе (стадія 3). Крім того, що спроба переконати людину на цих стадіях, як завжди, невдала, вона може довести її до пригніченого стану (стадія 4). Через деякий час, згідно запропонованої схеми, можна все поліпшити, оскільки людина більш твердо оцінить себе і нарешті, зможе внутрішньо прийняти (стадія 5) необхідність змін (в даному випадку – оновлення професійних знань).
Керівники повинні намагатися не входити в емоційні та непродуктивні суперечки, коли робітник перебуває на стадії 2, тобто розгніваний. Однак ще гірше було б намагатися подавити цей гнів. Протягом цієї фази найбільш придатна реакція – пасивна. Важливо усвідомити, що розгніваний співробітник пройде через всі стадії незалежно від того, яку лінію поведінки вибере керівник. Досвідчений менеджер постарається передбачити наслідки перемін, які проходять з співробітником, і допоможе йому аж до стадії прийняття зміни.
Якщо менеджер розуміє, як стрес впливає на людей, то це йому допоможе в роботі.
У книзі „Стрес в житті” (1956 р.) Г. Сельє вперше вказав на те, яку шкоду може завдати стрес людині. Звичайно, нам приємніше, коли життя просте і спокійне – ми зовсім не бажаємо для себе конфліктів і глибоких розчарувань. Але повна свобода від стресу – це смерть. Стрес – це складовий елемент життя, і думати, що будь-який стрес шкідливий, було б неправильно. Певна річ, стрес може бути викликаний і радістю. Але Сельє зробив висновок, що стрес призводить до передчасного старіння, бо він сприяє зношенню нашого організму.
Дослідження показують, що під впливом стресу наше адекватне сприйняття звужується, зростає категоричність. Ми перестаємо усвідомлювати, що робиться навколо нас, наші помисли направлені на джерело стресу.
У деяких людей опірність до окремих видів стресу вища – мабуть, в силу їх генетичних даних. Важливо диференціювати людей за ступенем їх протидії стресам. Це дасть можливість регулювати продуктивність і ефективність праці робітників, уникаючи зривів.
Американські психологи Т. Холмс і М. Масуда склали список поширених стресових ситуацій і таблицю бальної оцінки „запити змін” із значеннями від 10 до 100 балів.
Помер чоловік – 100 балів.
Вигнали з роботи – 47 балів.
Вихід на пенсію – 45 балів.
Вагітність – 41 бал.
Одержання осуду – 37 балів.
Якщо в сумі рівень напруги досягає 300 балів, то за результатами досліджень Холмса, люди серйозно хворіють. Інфаркт, депресія часто є виразом стресу, який накопичився.
Будь-яка людина може успішно пристосуватися до перемін. Психологи стверджують, що 80% наших конфліктів і стресових ситуацій обумовлені нездатністю або небажанням сторін вступати в міжособистісні відносини.