Психологічний портрет менеджера
4:42 PM
Edit
Психологічний портрет менеджера
У нашій країні дедалі більш наполегливо й активно пробивають собі шлях соціальні та економічні процеси, які породжують новий прошарок людей, що професійно займаються підприємницькою та управлінською діяльністю.
Ефективність управління починається з малого –вміння усвідомити свої особисті цілі, розуміти й адекватно оцінювати себе та інших людей, правильно розподіляти свій час, своєчасно і оптимально приймати рішення, активно діяти, знімати стреси, контролювати свою вагу, нормально вдягатися і красиво жити.
Менеджер –людина, яка професійно здійснює функцію управління у ринковій системі відносин. Менеджер повинен розуміти природу управлінських процесів, вміти розподіляти відповідальність за рівнями управління, знати економіку та маркетинг, інформаційну технологію, вміти планувати і прогнозувати розвиток діяльності своєї фірми. Не менш важливо бути спеціалістом в роботі з людьми: вміти будувати взаємовідносини з підлеглими, між фірмою та клієнтами, з іншими фірмами, вміти приймати рішення в складних ситуаціях, які часто змінюються, чітко і дохідливо формулювати свої думки.
Менеджер повинен володіти високою психологічною культурою, яка є невід’ємною частиною загальної культури людини. Психологічна культура вміщує три необхідних елементи: пізнання себе, пізнання іншої людини, вміння спілкуватися з людьми і регулювати свою поведінку.
Менеджеру і керівнику будь-якого рівня потрібна практична психологія і вміння використовувати знання різних психологічних дисциплін у своїй практичній діяльності та різноманітних життєвих ситуаціях. Щоб ефективність оволодіння знаннями, в тому числі і психологічними, була високою, людина повинна прийти до розуміння їх необхідності. Процес навчання (краще відразу поєднувати з практикою) повинен стати внутрішньою потребою кожної людини. Досліджуючи політичні, соціальні, економічні та психологічні сили, які діють в різних країнах, і, вивчаючи вплив цих сил на тих, хто займає управлінські посади, можна зробити корисні узагальнення про мінливість змісту роботи керівника. Ці узагальнення дозволяють передбачити ті здібності та вміння, які необхідні вмілому менеджеру нині і в майбутньому.
Проведені дослідження дають можливість виділити одинадцять найважливіших якостей менеджера, які впливають на управлінську діяльність:
- Здатність ефективно управляти собою та своїм часом.
- Здатність прояснити свої особисті цінності.
- Визначення мети роботи, що виконується,і власних цілей.
- Постійне зростання і розвиток.
- Здатність швидко та ефективно вирішувати проблеми.
- Винахідливість та здатність гнучко реагувати на зміни ситуації.
- Вплив на оточуючих, не застосовуючи прямі накази.
- Використання нових сучасних управлінських прийомів.
- Вміле використання людських ресурсів.
- Вміння допомогти іншим в швидкому вивченні нових методів і оволодіння практичними навичками роботи.
- Вміння створювати та удосконалювати групи, які здатні швидко ставати винахідливими і результативними у роботі.
Це узагальнені здібності та якості, якими повинен володіти менеджер. Та якщо детально розглядати це питання, то якості і риси керівника, що досягає успіху, можна поділити на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні.
· Психологічні якості
- Прагнення бути лідером, здатність до керівництва.
- Сильні вольові якості.
- Готовність до розумного ризику.
- Прагнення успіху, честолюбство.
- Здатність до домінування в екстремальних умовах.
- Самодостатність особистості.
- Комбінаторно-прогностичний тип мислення (варіативність, темп, гнучкість, інтуїтивність, логічність, прогностичність).
- Стійкість проти стресу.
- Адаптивність, тобто швидка пристосовуваність до нових умов.
· Інтелектуальні якості
- Прагнення до постійного самовдосконалення.
- Схильність до сприйняття нових ідей і досягнень, здатність відрізнити їх від ілюзорних.
- Панорамність мислення (системність, широта, комплексність) і професійна предметність (знання деталей і тонкощів управління).
- Мистецтво швидко опрацьовувати, ранжувати інформацію і на цій основі приймати рішення.
- Здатність до самоаналізу.
- Вміння розуміти, приймати і використовувати з користю для справи думки, протилежні власній.
· Професійні якості
- Вміння ефективно використовувати кращі досягнення науково-технічного прогресу.
- Глибокі знання особливостей функціонування ринкової економіки.
- Схильність і здатність віднаходити резерви людського чинника в підприємництві.
- Вміння заохочувати персонал за добру роботу і справедливо критикувати.
- Мистецтво приймати нестандартні управлінські рішення –здатність знаходити проблеми і рішення в тих умовах, коли альтернативні варіанти дій, інформація і цілі нечіткі або сумнівні.
- Уміння ефективно і раціонально розподіляти завдання і виділяти на них оптимальний час.
- Діловитість, постійний вияв ініціативи, підприємливість.
· Соціальні риси
- Уміння враховувати політичні наслідки рішень.
- Схильність керуватися принципами соціальної справедливості.
- Уміння встановлювати і підтримувати систему стосунків з рівними собі людьми.
- Тактовність і ввічливість, переважання демократичності в стосунках з людьми.
- Уміння залишатися цілим між „молотом” і „ковадлом” (тиском з гори і опором знизу).
- Беззастережне виконання правил, які прийняті організацією.
- Уміння заохочувати персонал до відвертості і групових дискусій.
Щоб неуспішно чи неефективно керувати, інколи достатньо однієї чи декількох вад керівника. І тому цей перелік значно коротший:
- Манія величі, ілюзорна віра в свою непогрішність, у те, що ти маєш виключне право розпоряджатися долями інших людей.
- Надмірна підозрілість, хибна переконаність у тому, що коли ти „шахрай”, то всі навколо схожі на тебе.
- Незнання потреб та інтересів своїх підлеглих.
- Невміння стимулювати за добру працю і карати за недобросовісну.
- Невміння або небажання бути відвертими і привітними зі своїми підлеглими.
- Невпевненість в здібностях своїх підлеглих.
- Невпевненість в професійних якостях своїх підлеглих, виконання за них відповідальної роботи.
- Невміння розробляти стратегію і тактику діяльності, планувати роботу і передбачати наслідки.
Для того щоб визначитись у тому, як будувати взаємини з підлеглими, керівник повинен насамперед усвідомити свою особисту мету й інтереси, відповісти на запитання: „Що я хочу від цієї організації?”, а потім допомогти своїм працівникам усвідомити їхні цілі і вибрати такий спосіб управління ними, щоб найбільш ефективно реалізувались і цілі керівника, і цілі підлеглих, і мета організації загалом. Професор Беніс дає короткий курс порад, як стати справжнім керівником (див. Додаток).
Морально-психологічний портрет вітчизняного керівника в Україні ще формується. Риси, які мали так звані номенклатурні керівники за минулих часів, у нових ринкових умовах змінюються. Ті керівники, які з’явилися після перебудови, працюють методом пошуку та помилок, набуваючи власного досвіду. Уже є перші спроби узагальнити якості та стандарти поведінки українських керівників нового часу, проте етичний бік їхньої роботи, психологічні механізми взаємин з підлеглими поки що опрацьовані недостатньо.